17 березня 2017 р.

Увага Конкурс!!!

Положення
про Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості
«Наша спадщина»
у рамках Всеукраїнського патріотичного культурно-освітнього проекту
«Всесвітня спадщина в руках молоді»
Конкурс «Наша спадщина» проводиться у рамках Всеукраїнського патріотичного культурно-освітнього проекту «Всесвітня спадщина в руках молоді», що покликаний популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини.
1. Загальні положення
1.1. Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Наша спадщина» (надалі Конкурс) є відкритим і проводиться як творче змагання молоді м. Києва та регіонів України.
1.2. Ініціаторами та організаторами Конкурсу є: Міжнародний фонд культурного співробітництва та Державна бібліотека України для юнацтва.
1.3. До організації Конкурсу можуть долучатися державні та недержавні установи, організації, фонди (в тому числі іноземні); засоби мас-медії з метою висвітлення Конкурсу.
1.4. У Конкурсі беруть участь: поети, письменники, художники, майстри та аматори декоративно-ужиткового мистецтва тощо; учнівська (особливо учні з класів асоційованих шкіл ЮНЕСКО), студентська та робітнича молодь; дослідники історико-культурної, природної та нематеріальної спадщини України.
1.5. Вікова категорія молоді – 14-30 років незалежно від расової, релігійної та соціальної приналежності.
2. Мета і завдання Конкурсу
Конкурс проводиться з метою:
2.1. Підвищення культурного рівня молоді, формування шанобливого ставлення до всесвітньої, національної спадщини та української мови.
2.2. Виховання патріотизму на підґрунті вивчення національних традицій та позитивних прикладів з історії українського народу.
2.3. Забезпечення взаємодії та співпраці між державними органами виконавчої влади, громадськими організаціями, установами та навчальними закладами.
Завданням Конкурсу є:
виявлення творчих здібностей та залучення молоді до творчої діяльності та активної участі у культурному житті держави.
3. Організація Конкурсу
3.1. Організація та проведення Конкурсу покладається на Міжнародний фонд культурного співробітництва та Державну бібліотеку України для юнацтва (м. Київ, просп. Голосіївський,122, тел./факс.: 044-257-5334, е-пошта: inform.4uth@gov.ua ).
3.2. Організатори Конкурсу створюють Оргкомітет та Журі.
3.3. Координаційні і методичні заходи щодо проведення Конкурсу здійснює Державна бібліотека України для юнацтва, а саме:
– координує підготовку і проведення Конкурсу;
– надає консультативну, інформаційну і методичну допомогу;
–доводить інформацію про оголошення, перебіг і підсумки Конкурсу до громадськості через ЗМІ та соціальні мережі.
4. Умови проведення Конкурсу
4.1. Тематика Конкурсу – «Культурна і природна спадщина України».
4.2. Конкурс проводиться у 5 номінаціях:
1. Малюнок/Картина: «Моя мальовнича Україна» (формат малюнку/картини А4, А3).
2. Вироби народного промислу: «Рукотворні скарби» (кераміка, природний матеріал, витинанка, розпис на склі тощо).
3. Вишивка «Полотно життя» (рушник, сорочка, скатертина, серветка тощо).
4. Писанка «Кольорова Україна».
5. Твір «Наша мова калинова» (власний: вірш, проза, есе, нарис тощо). Обсяг конкурсної роботи не повинен перевищувати 0,2 умовних друкованих аркуша або 5 аркушів формату А4 (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1.5, поля стандартні).
4.3. Учасники заповнюють заявку-анкету:
– ПІБ учасника (повністю) або назва колективу (ПІБ та кількість учасників);
– дата народження;
– навчальний заклад : факультет, курс, клас;
– місце роботи;
– домашня адреса, контактний телефон;
– ПІБ викладача (майстра, керівника) та їх контактний телефон;
– назва номінації.
4.4. В кожній номінації обираються три призові місця.
4.5. Оргкомітет (в регіонах) повідомляє учасників про результати Конкурсу та надає інформацію у ДБУ для юнацтва.
4.6. Етапи проведення Конкурсу, терміни та оцінювання:– Перший етап (обласний, районний, міський, сільський ). Жовтень 2016 - квітень 2017 р. (Організатори конкурсу на районному та міському рівні-центральні районні та міські бібліотеки, визначають переможців у всіх номінаціях та надсилають роботи- переможці в Хмельницьку обласну бібліотеку для юнацтва. Поштова адреса: 29013 м. Хмельницький. вул. Соборна ,33. Позначити на конверті : конкурс «Наша спадщина», Е-mail: oub@ukr.net )
– Фінал. Травень 2017 р.
4.7.Кращі роботи за результатами оцінки Оргкомітету презентуються 26 травня 2017 р.
4.8. Всі витрати пов’язані з участю у Конкурсі – за власний рахунок або сторони, яка їх відряджає.
– домашня адреса, контактний телефон;
– ПІБ викладача (майстра, керівника) та їх контактний телефон;
– назва номінації.
4.4. В кожній номінації обираються три призові місця.

10 грудня 2016 р.

Церква Покрови 



 Церква Покрови  Пресвятої Богородиці 1820 р.   
  с.Мирча Великоберезнянський район
                  
У 1549 р. село належало до володінь ужгородських Друґетів, а потім перейшло до Друґетів гуменських. Серед зібраних ученим Іваном Панькевичем “покрайніх” записів є згадка про записи на рукописному Євангелії з Мирчі, що зберігалося в бібліотеці Національного музею в Будапешті.
Серед багатьох цікавих для історії села заміток, ішлося і про те, що цю книгу купив за 12 золотих Демко Романчин Василевят за останнього пана з Друґетів Яноша Гомоная і дав її до церкви св. Козьми і Даміана в селі Мирча ієрею Луці, про що той зробив запис 12 квітня 1634 р. Книгу дав поправити 20 травня 1666 р. Іван Балаж з дружиною Федею та братом Матієм. У церкві зберігається “Апостол”, у якому поряд з іншими записами півцевчитель Іоан Ревай записав у 1888 р., що вже 22 роки служить у селі. За спогадами, найдавніша церква (а також село) була в урочищі Мерицьке, а наступна стояла в місцевості За Чоколавським (тепер – за залізницею).
У 1751 р. в Мирчі була дерев’яна церква Покрови в доброму стані з двома дзвонами, забезпечена всіма місцевими образами і старими апостолами, мальованими на полотні. Мабуть, ця споруда стояла в селі аж до 1820 p., коли було збудовано муровану церкву добрих пропорцій зі стрункою вежею, що й нині прикрашає центр села. Як розповідає церківник Василь Данко (1923 р. н.), церкву будували за священика Сича (дотепер зберігся Сичув сад, де була фара), якого люди утримували, почергово харчуючи по хатах. Бічні апсиди і вівтарну апсиду прибудували за Чехословаччини. Договір щодо розширення церкви уклав з громадою у 1937 р. Бейла Уйгелі, а вартість робіт становила 20 тисяч корон.
У 1939 р. запланували ремонтні роботи, до яких входило і спорудження хорів. Кошториси склали майстри Г. Павлович та Й. Бем, перевагу віддали Павловичу. Старого іконостасу, на жаль, уже немає. У 1960 р. за куратора Пудгородського ікони перемалювали, а в кінці 1980-х років поставили новий іконостас з новими іконами роботи В. Павліщука, а також розмальовано інтер’єр. Залишки старого іконостасу спалили в листопаді 1997 р.
Вціліла перемальована ікона “Зняття з хреста”, на звороті якої 1 жовтня 1960р. зроблено запис про перемалювання, а також видніється старий напис по латині: “Малювали Ґ. та І. Жолнаї за кураторів Симона Слов’янича та Степана Балажа 180… року”. Друга збережена ікона – “Покрова пр. богородиці”.

Біля церкви стоїть простенька одноярусна каркасна дерев’яна дзвіниця з двома дзвонами. Великий дзвін виготовив дзвонар Ф. Еґрі в 1920-х роках, а менший відлив у М. Ґеївцях у 1832 р. майстер Ласло Шандор Немеш за кураторів Андрія Балажа та Михайла Ількулича.

Джерело:Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 101 – 102

8 грудня 2016 р.

          Роботи читачки бібліотеки  с.Мирча Голош Христини 7 клаc





                         


                                     








                                             Роботи  сім'ї   Мартинюк  c.Мирча




6 грудня 2016 р.